Розшукові заходи щодо встановлення місцезн аходження осіб,
зниклих безвісти
З метою встановлення місця знаходження безвісно відсутніх осіб, причин їхнього зникнення правоохоронними органами України здійснюється розшук безвісно зниклих осіб, тобто визначений нормативно-правовими актами комплекс організаційних, оперативно-розшукових, слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.
За фактом розшуку особи, зниклої безвісти перевіряються версії про можливі причини і обставини зникнення людини:
- зникла особа стала жертвою злочину, зокрема вбивства;
- зникнення особи не має кримінального характеру.
Існуюча правоохоронна практика засвідчує, що якщо протягом 24 годин після подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти проведеними заходами не вдалося встановити її місцезнаходження то відомості за даним фактом вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відбувається попередня кваліфікація події як умисне вбивство за ст. 115 КК України з відміткою «безвісне зникнення».
Оперуповноважений карного розшуку будує уявну модель події, з’ясовує спільно зі слідчим слідову картину щодо особи, зниклої безвісти. Проводиться огляд останнього місця перебування (проживання, навчання, роботи тощо). Своєчасне проведення огляду місця події дає змогу виявити і зафіксувати сліди, речові докази, які мають відношення до безвісного зникнення особи.
Опитуються родичі, друзі, знайомі, колеги по роботі чи навчанню. Про те, що особа могла стати жертвою злочину свідчать отримані фактичні дані про те, що особа не збиралася нікуди їхати чи йти, в сім’ї не було конфліктів, за місцем мешкання залишені документи, особисті речі. Якщо за результатами огляду житла, інших приміщень, транспортного засобу виявлені сліди крові, встановлення фактичних даних про погрози на адресу зниклої особи іншої інформації це свідчить про те, що зникла особа стала жертвою злочину.
Під час розшуку безвісти зниклих осіб також проводяться заходи, які передбачені КПК України:
- стаття 263 КПК України: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає у негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою, а також в одержанні, перетворенні і фіксації різних типів сигналів, що передаються каналами зв’язку (знаки, сигнали, письмовий текст, зображення, звуки, повідомлення будь-якого виду). При цьому цей захід поділяється на контроль за телефонними розмовами (відбір та фіксація змісту телефонних розмов, SMS-повідомлень, MMS-повідомлень, факсимільного зв’язку тощо) та на зняття інформації з каналів зв’язку (одержання, перетворення і фіксація різних сигналів, які передаються через інтернет-мережу та інші мережі);
- стаття 268 КПК України: встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу передбачає застосування технічного обладнання для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, в тому числі мобільного термінала, систем зв’язку та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв’язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються;
- стаття 269 КПК України: спостереження за особою, річчю або місцем у публічно доступних місцях передбачає візуальне спостереження за особою (для фіксації її пересування, контактів, поведінки, перебування в певному, публічно доступному місці тощо або в застосуванні з цією метою спеціальних технічних засобів для спостереження), а також візуальне спостереження за річчю або місцем (для фіксації її переміщення, контактів з нею певних осіб, подій у певному місці, перевірки відомостей під час досудового розслідування тяжкого чи особливо тяжкого злочину або в застосуванні з цією метою спеціальних засобів спостереження).
Підставою для проведення оперативно-розшукової діяльності, які визначені статтею 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про осіб, які зникли безвісти.
У кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності з метою розшуку та затримання осіб, які зникли безвісти заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу Національної поліції або начальником відокремленого підрозділу територіального органу Національної поліції, або його уповноваженим заступником. На особу, яка зникла безвісти ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа.
У постанові зазначаються місце та час її складання, посада особи, яка виносить постанову, її прізвище, підстава та мета заведення оперативно-розшукової справи, а саме: розшук особи, яка зникла безвісти. Про заведення оперативно-розшукової справи протягом доби письмово повідомляється прокурор.
Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності з метою розшуку особи, яка зникла безвісти не допускається порушення прав і свобод людини та юридичних осіб. Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише за рішенням слідчого судді з метою виявлення, попередження чи припинення тяжкого або особливо тяжкого злочину та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства.
При наявності достатніх підстав дозвіл на проведення оперативно-розшукової діяльності з метою розшуку осіб, які зникли безвісти дає керівник відповідного оперативного підрозділу, який несе відповідальність за законність здійснюваних заходів відповідно до чинного законодавства.
У Положенні про інформаційну підсистему «Електронна розшукова справа» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України, яке затверджено наказом МВС України від 05.07.2023 № 553 визначено, що ОРС «Розшук» складається з двох частин, які ведуться:
- перша – в електронному вигляді в ІП «ЕРС», у якій накопичуються та систематизуються документи, що не містять інформації з обмеженим доступом;
- друга – у паперовому вигляді відповідно до встановленого законодавством України порядку ведення діловодства та поводження з документами, які містять інформацію з обмеженим доступом.
Обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи з метою розшуку особи, зниклої безвісти починається з дня затвердження начальником відповідного органу або його заступником постанови про заведення справи та закінчується в день затвердження постанови про закриття оперативно-розшукової справи.
Обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи з метою розшуку особи, зниклої безвісти може припинятися, якщо особа, щодо якої заведено оперативно-розшукову справу, тимчасово вибула за межі України і можливість проводити щодо неї оперативно-розшукову діяльність відсутня.
Про припинення та поновлення обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи з метою розшуку особи, яка зникла безвісти виноситься мотивована постанова, яка затверджується начальником відповідного органу або його заступником.
На підставі статті 9-1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» ведення оперативно-розшукових справ здійснюється щодо осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у тому числі у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, заворушеннями всередині держави або у зв’язку з надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру або іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей, – до встановлення їх місця перебування, місця поховання чи місцезнаходження останків.
Стаття 9-2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» визначає підстави закриття оперативно-розшукових справ. Так, оперативно-розшукова справа повинна бути закрита у разі розшуку особи, яка попередньо визначалась як безвісно відсутня.
Про закриття оперативно-розшукової справи складається вмотивована постанова, що затверджується посадовою чи службовою особою, якій згідно зі статтею 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» надано право затверджувати постанову про заведення відповідної оперативно-розшукової справи (начальник орган Національної поліції або начальник відокремленого підрозділу територіального органу Національної поліції, або його уповноваженим заступником – прим. автора).
Про закриття оперативно-розшукової справи у триденний строк письмово повідомляється відповідний прокурор, який протягом 10 діб з моменту одержання повідомлення перевіряє додержання законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності у цій справі. До завершення такої перевірки забороняється знищення оперативно-розшукової справи.