Особливості розшуку дітей, безвісно зниклих
Проблема ефективного і своєчасного розшуку дітей, зниклих безвісти була і залишається актуальною в правоохоронній діяльності. Через батьківську недбалість, домашнє насильство, булінг, бездоглядність та інших обставин щомісячно фіксуються непоодинокі випадки безвісного зникнення дітей, як неповнолітніх так і малолітніх.
Заява про розшук дитини, зниклої безвісти, може бути подана родичем такої дитини, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, об’єднанням громадян або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення. У заяві про розшук дитини, зниклої безвісти, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи. Родичем дитини, зниклої безвісти є батько, мати, вітчим, мачуха, брати та сестри, дід, баба, прадід, прабаба, усиновлювач, опікун, піклувальник тощо.
Організація діяльності щодо встановлення місцезнаходження дитини, яка безвісти зникла, включає:
˗ збирання даних про дитину та їх аналіз з метою установлення причини самовільного залишення дитиною сім’ї, навчально-виховного закладу, спеціальної установи для дітей;
˗ інформування громадськості та засобів масової інформації про зникнення дитини безвісти;
˗ профілактику правопорушень у дитячому середовищі, протидія домашньому насильству та дитячій бездоглядності;
˗ забезпечення прав та інтересів дітей.
Проведення першочергових заходів щодо встановлення місцезнаходження дитини безвісти зниклої передбачає:
˗ установлення часу, місця, обставин зникнення дитини, індивідуальних особливостей дитини, її уподобань, фізичного та психічного стану на момент зникнення;
˗ опитування батьків, законних представників, сусідів або інших осіб, що можуть висвітлити обставини зникнення;
˗ отримання фото дитини, інформації щодо особливих прикмет зовнішності, одягу та речей, які були в дитини на час зникнення;
˗ складання опису зовнішніх ознак, особливих прикмет, речей та одягу з метою розроблення орієнтування;
˗ з’ясування взаємовідносин, що склалися у дитини в сім’ї, навчально-виховному закладі чи спеціальній установі для дітей;
˗ складання схеми родинних, шкільних і позашкільних зв’язків, а також установлення контактів зниклої дитини в соціальних мережах;
˗ установлення наявності мобільного телефону, його IMEI та номера абонента;
˗ вжиття заходів щодо встановлення можливих місць перебування дитини з урахуванням рельєфу місцевості в районі зникнення, а також гідрометеорологічних умов у день зникнення;
˗ відпрацювання місцевості, де зникла дитина.
До проведення даних заходів, згідно норм Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, яка затверджена наказом МВС України від 19 грудня 2017 року № 1044, залучаються співробітники ювенальної превенції. З урахуванням вікових особливостей дітей, як малолітніх, так і неповнолітніх своєчасне реагування на зникнення дитини значно зменшує ризик учинення стосовно такої дитини кримінального правопорушення або потрапляння дитини у надзвичайну для неї ситуацію, яка становить загрозу для її здоров’я та життя.
Наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку про осіб безвісно відсутніх є підставою для проведення оперативно-розшукової діяльності чітко визначеними законодавством суб’єктами. Як свідчить практика розшуку дітей, зниклих безвісти підрозділи ювенальної превенції, які не входять до складу кримінальної поліції, беруть участь у проведенні першочергових заходів щодо встановлення місцезнаходження таких дітей.
Враховуючи розвиток інформаційно-комунікативних технології вважаємо за необхідне проведення пошукових заходів з метою встановлення всіх обставин безвісного зникнення, можливого місцезнаходження дитини, його зв’язків через мережу Інтернет. Зокрема діти використовують соціальні мережі, електронну пошту, текстові повідомлення, чати в онлайн-іграх або інші веб-сайти для спілкування між користувачами. Одними з найбільш популярних соціальних мереж в Україні є «Facebook», «Twiter», «Linkedin», «Instagram», YouTube, Messenger, WhatsApp, Тік Ток тощо. Слід звернути увагу на соціальні мережі, сайти, доступ до яких заборонено в Україні: «ВКонтакте», «Яндекс», «Однокласники» тощо.
Слід зазначити, що соціальні мережі пропонують користувачам елемент анонімності і прикриття. Саме тому діти можуть спілкуватися в соціальних мережах, використовують різні псевдоніми. Анонімність дитини користувача соціальної мережі ставить завдання щодо своєчасної ідентифікації особистості, що сприятиме в подальшому швидкому встановленню місцеперебування безвісно зниклої дитини. Отже виникає необхідність виявлення та аналізу електронних доказів (слідів), цифрових джерел інформації. Цифровими джерелами інформації є електронні пристрої: комп’ютери та периферійні пристрої, комп’ютерні мережі, мобільні телефони, цифрові камери і інші портативні пристрої, в тому числі пристрої для зберігання інформації, а також мережа Інтернет. Інформація з цих джерел не має відокремленої фізичної форми. Під електронним доказом розуміємо інформацію в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Встановивши місцезнаходження дитини, яка перебувала в розшуку як безвісти зникла, поліцейський підрозділу ЮП у взаємодії з іншими уповноваженими органами та підрозділами НПУ вживає заходів щодо передання дитини батькам, іншим законним представникам, в разі їх відсутності представникові органу опіки і піклування або доставляє до закладів соціального захисту дітей, про що інформує ініціатора розшуку. Окрім того поліцейський підрозділу ЮП повинен встановити причини та умови, які сприяють зникненню дітей. Такими причинами та умовами можуть бути: жорстоко поводження з дитиною, домашнє насильство, булінг, експлуатація дитини, особисті причини тощо. З’ясувавши причини та умови, які призвели до безвісного зникнення дитини поліцейський підрозділу ЮП готує відповідне подання, яка направляється до органу освіти і науки та служби у справах дітей.
Отже, алгоритм орієнтовних невідкладних дій при розшуку дітей передбачає необхідність з’ясувати:
1) час, місце та за яких обставин зникла дитина;
2) установчі дані та прикмети дитини;
3) ужиті батьками та родичами заходи щодо розшуку дитини;
4) установчі дані та місце перебування заявника.
Також необхідно зареєструвати повідомлення в установленому порядку та негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції, працівника підрозділу ювенальної превенції, дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці) із завданням:
1) визначити на місці найбільш реальні шляхи ведення розшуку дитини. Якщо є відомості про те, що дитину викрадено, організувати розшук та затримання правопорушників;
2) не виключаючи можливості, що дитиною заволодів один з батьків, який не проживає разом з нею, або родичі, уточнити взаємини в сім’ї, з’ясувати реєстрацію місця проживання (перебування) родичів, знайомих. За необхідності організовується їхня перевірка;
3) якщо дитина могла самовільно піти з дому, з’ясувати, чи не траплялися з нею раніше аналогічні випадки, за яких обставин і де її знайдено, куди і з якою метою могла піти цього разу.
За даним фактом необхідно негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов’язків), відповідальному органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП), до чергової служби вищого рівня. За рішенням начальника органу (підрозділу) поліції організовується збір поліцейських для розшуку дитини.
Про обставини зникнення дитини, її установчі дані та прикмети орієнтують наряди поліції всіх видів, дільничних офіцерів поліції, чергових органів (підрозділів) поліції, диспетчерів вокзалів, аеропортів та екстреної медичної допомоги, представників органів державної влади та місцевого самоврядування. Також необхідно повідомити чергових прокуратури, територіального органу (підрозділу) ДСНС, інших органів державної влади та місцевого самоврядування та перевірити особу зниклої дитини за інформаційними ресурсами системи ІПНП. До чергової служби вищого рівня надсилається інформація про обставини події, ужиті заходи та їх результати.
Слід зазначити, що про резонансне кримінальне правопорушення чи надзвичайну подію, зокрема безвісне зникнення дитини, уповноваженою особою територіального підрозділу поліції, ГУНП готується інформаційна довідка про правопорушення або подію. Зазначена довідка розміщується в інформаційній системі ІПНП. Під час внесення відомостей до ЄРДР про зникнення особи, яка не досягла 18-річного віку, також в довідці зазначається прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстрація місця проживання, місце перебування, інформація про батьків, опікунів (піклувальників) чи осіб, з якими проживала дитина, про вжиті слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення місця перебування дитини, за якою статтею Кримінального кодексу України кваліфіковано подію, чи застосовувалася службова собака, чи вилучалися особисті речі, наявність погроз про викрадення дитини, чи були раніше факти залишення місця проживання.
За наявності підстав, передбачених статтею 6 Закону України «Про оперативно-розшукову справу» розшук дітей, зниклих безвісти проводиться в рамках оперативно-розшукової справи з дотриманням вимог секретного діловодства, передбачених Законом України «Про державну таємницю».